Про статистику відносин у подружніх парах

Консультуючи колективи підприємств та проводячи різні дослідження з соціоніки, що включають визначення соціонічного типу особистості, ми зустрічали також і подружні пари. Отримана вибірка була досліджена методами соціоніки. В результаті обробки даних по 119 подружнім парам ми отримали результати, які становлять значний інтерес для перевірки соціонічних постулатів і моделей [7, 8].

Слід підкреслити, що дана вибірка є випадковою, на відміну від специфічної вибірки, яка могла б виникнути в результаті обробки даних щодо сімейних консультацій (куди звертаються для вирішення проблем, що виникли). Вік подружжя лежить у межах – від 19 до 90 років. Подружніми ці пари є не за громадянським станом, а за усвідомленням себе такими, за тривалістю відносин (від 2 до 45 років подружжя). В аналізі даних враховувалися виключно соціонічні характеристики та ігнорувався вік подружжя, професія, соціальне та матеріальне становище. Тип кожного чоловіка визначався незалежно, ми ставили подружжю питання характері партнера і особливості їх відносин.

Таблиця 1. Розподіл за типами

У випадковій вибірці, що вийшла, загальний розподіл за типами наближається до рівномірного: в середньому по 15 представників кожного типу (див. табл. 1). По квадрах розподіл ще більше наближається до рівномірного (табл. 2). Аналіз зв’язку ознак Рейніна [3, 5, 10] зі статтю підтверджує, що тільки одна ознака, а саме логіка-етика корелює з ознакою “чоловіче-жіноче” причому у досить високому ступені: 68% жінок – етики, 71% чоловіків – логіки. Цікаво, що для дуальних пар звичайне співвідношення (відоме ще за [1]) 60% / 40% розподілу чоловіків та жінок за ознакою логіка-етика ще більше посилюється до 78% / 22% (табл. 3).

Таблиця 2.

Розподіл відносин (діагр.1, табл.4) показує абсолютну перевагу внутрішньо-квадрових – найпривабливіших з погляду соціоніки – відносин. Вони становлять 64% від загальної кількості відносин. При цьому дуальні відносини (або відносини повного доповнення) – з погляду соціоніки найбільш комфортні через взаємодію блоків ЕГО та СуперІД – становлять 45% усіх відносин. Серед внутрішньоквадрових частка дуальних відносин – 71% (табл. 4).

Таблиця 3.

Таблиця 4.

Другими за кількістю зустрічаються відносини соціального замовлення – 10% всіх відносин. Така привабливість цих відносин у соціоніці переважно описується сугестивним впливом другої функції замовника на п’яту функцію підзамовного. Цікаво, що з 12 пар із стосунками соціального замовлення 9 (75%) відповідали ознаці Рейніна праві, а 8 пар були інтровертними. Дійсно, стосунки правого замовлення набагато спокійніші, рівніші, ніж лівого; їм притаманний “мирне” перебіг, без різких протиріч. Інтровертніть партнерів також сприяє стабільності таких пар.

Далі за чисельністю йдуть стосунки активації (8%), тотожності (5%) та ревізії (5%). Загальна кількість усіх відносин з протилежною квадрою (нагадаємо: це відносини суперего, квазітотожні, повної протилежності та конфлікту) не перевищує 8%. Легко побачити, що розподіл відносин добре корелює з теорією інтертипних відносин.

Діаграма 1.

Цікаво також, як залежать інтертипні відносини від соціонічних ознак типів.

Загалом динаміки успішніше обирають подружжя, ніж статики, мабуть вони краще передбачають можливий розвиток відносин.

У відносинах тотожності і дзеркальних переважають логіки. Очевидно для етиків ближче уявлення про дуальність, про те, що «протилежності сходяться». А логіки частіше шукають повної подібності, подоби, розуміння, близькості поглядів – не глибинної, а безпосередньої. Ймовірно, з цієї причини у відносинах квазітотожності у аналізованої вибірці опинилися тільки логіки. Ці факти добре співвідносяться з уявленнями інтровертної соціоніки [9] про те, що цим відносинам відповідає ознака логіка.

У ділових відносинах переважали інтроверти, причому раціональні. Цей факт вимагає подальшого дослідження, але деякі міркування можна висловити вже зараз. Ділові відносини відрізняються за своїм характером не лише відповідно до ознаки раціональність-ірраціональність, що помітив ще Г.Р. Рейнин (теоретично) [10, 11] і що підтверджується нашою практикою, коли люди розповідають про свої стосунки, чи ми самі спостерігаємо ці відносини. Але й ознака інтроверсія-екстраверсія виявляється суттєвим для розвитку цих відносин та для оцінки їх партнерами. Інтровертні ділові відносини і в роботі, і в повсякденному спілкуванні набагато спокійніше та комфортніше, ніж екстравертні. Можливо, інтровертиу цих відносинах йдуть у себе, всередину себе, і звідти, зсередини, знаходять шлях до розуміння партнера. А екстраверти ще більше екстравертуються, пожвавлюються, хвилюють і смикають один одного.

Діаграма 2.

Типи з етикою емоцій E у блоці ЕГО загалом успішніше (з погляду інтертипних відносин) вибирають партнерів, ніж типи з етикою відносин R у цьому блоці. Можливо, перші більшою мірою орієнтуються на емоційний клімат у парі, прагнуть психологічного комфорту в нагальній ситуації – щохвилини – і уникають емоційно напружених, неприємних, нерезонансних взаємодій, які породжуються несприятливими інтертипними відносинами. На відміну від них люди, типи яких містять етику відносин R у блоці ЕГО розраховують на те, що вони створять у майбутньому потрібні стосунки, виправлять, покращать їх. Особливо це характерно для типів з творчою R – для IR (IEE) i FR (СЕЕ).

Водночас діада ET (ЕІЕ) – LF (ЛСІ) має явний мінімум в області дуальних відносин (діагр.2), порівняно з іншими дуальними діадами. Очевидно, це пов’язано з семантикою E – драматичних емоцій, яка корелює з емоційними станами, що виникають у напружених інтертипних взаємодіях.

Привертає увагу факт значного числа ревізних пар (5%), причому майже всі вони (5 із 6) пов’язані з типами LF (LSI) і RI (ЕІІ) – цим типам відповідає стан «підревізного» і «ревізора» в термінах інтровертної соціоніки [9].

Висновки:

У цій статті подано лише частину результатів, отриманих в результаті аналізу експериментальних даних. Загалом вони повністю підтверджують положення соціоніки – теорії інформаційного метаболізму та інтертипних відносин, що створена А. Аугустінавічюте [1-5] та розвивається протягом кількох років багатьма дослідниками.

У наступних публікаціях наші дані будуть зіставлені з американською статистикою, отриманою за допомогою тесту Майерс-Бріггс (MBTI). Зазначимо лише, що вони підтверджують висновок А.В. Букалова про систематичну помилку, що дає цей тест [6].

Литература:

1. Августінавічуте А.Про дуальну природу людини. //Соціоніка, психологія та психологія особистості. № 1-3. 1996 рік.
2. Августінавічуте А.Теорія інтертипних відносин. // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. № 1-5. 1997.
3. Августінавічуте А.Теорія ознак Рейніна. // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. №№ 1-6. 1998.
4. Августінавічуте А.Соціон. //Соціоніка, психологія та психологія особистості. № 4-5. 1996 рік.
5. Аугустінавічюте А., Рейнін Г.Р.П’ятнадцять ознак дихотомії у типології особистості.
6. Букалов А.В. Чи вірна американська статистика типів та інтертипних відносин з тесту Майєрс-Бріггс?//Соціоніка, психологія та психологія особистості. № 4. 1996 рік.
7. Букалов А.В., Карпенко О.Б., Чикірісова Г.В.Результати соціонічних досліджень 1992-95 р.р. – доповідь на ХІ Міжнародній конференції з соціоніки. Київ. 1995.
8. Букалов А.В., Карпенко О.Б., Чикірісова Г.В.Статистика подружніх пар. – доповідь на XIV Міжнародній конференції із соціоніки. Київ. 1998.
9. Гуленко В.В.Інтровертна соціоніка. Внутрішні відносини групи як відбиток її інтегрального типу. // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. №4. 1996.
10. Рейнін Г.Р.Морфологія малих груп. – 1988.
11. Рейнін Г.Р.Теоретичний аналіз типологічних описів особистості психології праці. – Випускна робота слухача факультету перепідготовки кадрів з інженерної психології ЛДУ, Ленінград, 1988.